«Пообіцяв – зроби» – життєве кредо начальника Дубенського РЕМ Анатолія Мандзюка

У кабінет начальника Дубенського району електричних мереж Мандзюка Анатолія Володимировича двері практично не зачиняються. Принаймні таке враження склалося під час понад годинного спілкування з цим молодим, відкритим та водночас амбітним керівником. Анатолій Володимирович каже, люди до нього йдуть, бо знають: і вислухає, і допоможе. Саме вміння дослухатися до проблем дубенчан вважає одним із секретів свого професійного успіху.

На фото: А. В. Мандзюк в своєму кабінеті

Анатоліє Володимировичу, розкажіть про себе, про початок Вашого професійного шляху в енергетиці.

У 1995, тобто у 15-річному віці, після 9-го класу, вирішив вступити до медучилища, навіть документи подав. Кардинально змінити рішення змусила розмова з татовим рідним братом, який усе життя пропрацював в енергетиці. Ніби зараз чую його слова: «Вчися на електрика, завжди матимеш роботу!». Оскільки у школі вчився я добре, вступ до Мирогощанського аграрного коледжу відбувся лише за результатами співбесіди. Тож вже дуже скоро я став студентом за спеціальністю «Електрифікація і автоматизація». Після закінчення коледжу, як тільки з’явилася вакансія, пішов на роботу до рідного Дубенського РЕМ, контролером енергонагляду. І вже працюючи, здобував вищу освіту – у Львівському державному аграрному університеті. Звісно ж обрав спеціальність «Енергетика», бо вже на той час в чомусь іншому себе не уявляв.

Багато хто вважає, що робота контролера складна. Зокрема через потребу часто спілкуватися з клієнтами, а це – можливі непорозуміння, конфлікти…

Навпаки, я завжди знаходив з усіма спільну мову. Коли потрібно, щось пояснював, і тоді, і зараз намагаюся надати споживачеві вичерпну відповідь на його запитання, хочу щоб люди виходили з РЕМу задоволеними. А щодо тих часів – вони дійсно неповторні – хотілося щось дізнаватися, навчатися новому. В той час дільницею, на якій я працював, були віддалені села Дубенського району – Сатиїв, Дядьковичі – щодня я їздив туди велосипедом, долав по понад 40 км. Мені це дуже подобалося. А вже за два роки був переведений електромонтером з експлуатації розподільчих мереж. Саме тоді у нас в обленерго започатковувалося винесення приладів обліку на фасад приватних будинків. Ось цією роботою я і займався, і на опори піднімався… А у 2003-му пішов у диспетчери і став керівником ОДГ. Пропрацював на цій посаді 9 років, доки не отримав призначення начальника РЕМ.

То Ви пройшли усі кар’єрні щабелі, доки очолили район електричних мереж. Яка ділянка роботи була найцікавішою?

Дуже подобалося працювати диспетчером ОДГ. Це неймовірний досвід. Працюючи в оперативно-диспетчерській групі я вивчив стільки нового, мабуть в рази більше, ніж в коледжі та університеті! Стільки технічної літератури перечитав – про спрацювання системи захисту, погашення, відключення! Мене дуже приваблювала технічна сторона усіх цих процесів.

Начальником РЕМ ви стали у доволі молодому віці. Вам було 32. Як думаєте, чому керівництво на цю посаду обрало саме Вас?

Можливо тому, що завжди керуюся принципом – виконати поставлену мету і не відкладати проблеми у довгу скриню, не накопичувати їх. Якщо отримую завдання, намагаюся виконати його швидко, без нагадувань, виправлянь, дотримуюся чіткості в роботі. А якщо чогось не знаю, не соромлюся телефонувати запитувати безпосередньо у голови правління, технічного директора.

На фото: А. В. Мандзюк

Анатолію Володимировичу, Ви не відмовляєте у особистому прийомі клієнтам, намагаєтеся вирішувати питання, з якими вони до Вас звертаються…Чи не заважає ця доброзичливість у спілкуванні з підлеглими?

Я прихильник певної дистанції між керівником і підлеглими. Так, стосунки мають бути діловими, а не панібратським, бо тоді це заважатиме роботі. Водночас, намагаюся усі процеси тримати на контролі особисто. Коли потрібно – виїжджаю на об’єкт, щовечора хлопці звітують мені про свою роботу.

На фото: А.В. Мандзюк з колегою

Можете описати свій щоденний графік?

Зараз він особливий, адже маю маленького синочка. Матвію лише 7 місяців… Тож прокидаюся о 6.00, намагаюся якнайдовше дати поспати дружині, тому своїх донечок до школи збираю сам, часто проводжаю їх до навчального закладу і вже о 7.20 я на роботі. Після селекторної наради з керівництвом контролюю виїзд бригад на завдання, оснащення усім необхідним для технічного обслуговування. Далі - споживачі, майже щодня виїжджаю «у поле», хочу сам оцінити масштаби проблем, з якими звертаються люди. А ще – створення нормальних умов роботи 114 працівникам РЕМ, забезпечення транспортом, устаткуванням, часто доводиться спілкуватися з представниками місцевої влади. До речі, ця співпраця у нас добре налагоджена. Словом йду з РЕМу додому останнім.

На фото: А.В. Мандзюк зі споживачкою

У Вас чимало відзнак та нагород…

Не так вже й багато (усміхається).

Бачу і від Рівненської облдержадміністрації, і від Дубенського міськвиконкому…

Так, це і подяки, і почесні грамоти. Але це для мене не головне. Насамперед я пишаюся тим, що Дубенський РЕМ у рейтингу районів електричних мереж «Рівнеобленерго» ще жодного разу не опускався нижче п’ятого місця, а у більшості випадків за результатами роботи ми у трійці кращих. Це для мене головне свідчення того, що рухаюся в роботі у правильному напрямку.

Що найскладніше у роботі?

Якщо відверто, складно з молодим персоналом. Побільше б їм бажання розвиватися, вчитися, переймати досвід у старших колег, ціни б цим хлопцям не було. Адже, поки наберуться досвіду можуть чимало дров наламати. А я за них відповідальний, не лише за виконану роботу, а й за безпеку і навіть життя! Завжди вчу правилу, яким керуюся в роботі і сам: пообіцяв – зроби, і не просто зроби, а зроби якісно, щоб більше до цього не повертатися.

Чи не хотілося змінити роботу, перейти в іншу компанію?

Ніколи (впевнено). Хоча й були пропозиції з інших обленерго…

Чому ж відмовилися?

«Рівнеобленерго», Дубенський РЕМ – це як друга моя домівка. Я виріс у Дубно, практично усіх знаю, з багатьма своїми підлеглими в прямому сенсі цього слова ми разом росли, мужніли, разом розвивали електромережі. Результатом нашої спільної праці є те, що у Дубно практично повністю здійснено реконструкцію мереж з використанням самоутримного ізольованого проводу, цьогоріч у центрі міста здійснили капітальний ремонт кабельних мереж. Люди дякують за надійне електропостачання. А ще у мене стільки планів! Голова правління Невмержицький С.М. їх підтримує! Це і ремонт даху та фасаду абонентського відділення РЕМ, внутрішні роботи у районі електричних мереж, які робитимемо власними силами…

На фото: А.В. Мандзюк на виїзді

Є щось, що заважає Вам працювати, не дозволяє використовувати особистий потенціал на усі 100%?

Відчуваю брак економічних знань. Як керівникові такого серйозного підрозділу хотілося б більше орієнтуватися у бухгалтерії, розрахунках. Цьогоріч піти вчитися не вдалося, але я впевнений відповідну додаткову освіту я здобуду.

Як ставиться до Вашої роботи Ваша дружина, діти? Як Ви проводите вільний час?

Звичайно, що дружина хотіла б, щоб я більше часу проводив вдома. Але завжди з розумінням ставиться до мого ненормованого графіка, телефонних дзвінків і навіть виїздів на роботу у вихідні, які ми намагаємося проводити разом у сімейному колі. Щосуботи та неділі відвідуємо батьків – мої мешкають у Дубно, рідня дружини - з Млинівського району. Стараюся багато часу проводити з дітьми – уроки вчу з дівчатками саме я. Їх навчають ще мої шкільні вчителі і самі радять звертатися до тата, особливо якщо виникають питання щодо фізики чи хімії. Вважаю, що ці наші спільні години разом – дуже важливі, бо дитинство скороминуче. Тож хочу, щоб мої діти згадували його з теплотою. Наприклад, щороку на Різдво та Новий рік ми встановлюємо вдома аж чотири ялинки, разом обираємо прикраси, гірлянди для них. Так хочуть діти і ми з дружиною це підтримуємо.

Чим ще займаєтеся у вільний час?

Вистачає роботи біля будинку, який зводили самотужки, допомагаємо також батькам по господарству. Мій тесть фермер, працює практично сам, тому зайвим рукам завжди радий. Також не уявляю свого життя без спорту. Щонеділі намагаємося з іншими ремівцями поганяти м’яча на стадіоні. Я ще з коледжу займався гирьовим спортом, маю звання Кандидата у майстри спорту. Чотири рази захищав честь університету на загальноукраїнських змаганнях. А завдяки футбольним змаганням між РЕМ «Рівнеобленерго», я є членом команди керівного складу компанії з футзалу.

На фото: А. В. Мандзюк з командою Дубенського РЕМ

Дякую Вам за розмову, Анатолію Володимировичу! Нових Вам перемог та злетів і не лише у спорті. Що побажаєте колегам з нагоди Дня енергетика?

Друзі! Ваша праця, ваші руки, ваші світлі голови - це сила нашої компанії. Я впевнений – попереду у нас з Вами реалізація усього задуманого, здійснення планів! Бажаю Вам енергії, тепла, життєвої сили, миру і світла в душі! Зі святом, дорогі колеги!

Всі статті
//MAIN SVG //END MAIN SVG